Юлія Третяк, членкиня організації «Україна без тортур», поділилась своїм досвідом відвідування установ виконання покарань на рефреймінговому проекті “Жива бібліотека” у місті Харків.

Захід покликаний поставити під сумнів стереотипи щодо різних ідентичностей і протидіяти дискримінації в суспільстві шляхом проведення відкритих зустрічей з «живими книгами», людьми, які мають унікальний життєвий досвід. Ми всі різні, й цього тезису не потрібно доводити, достатньо подивитись навкруги. Однак варто нам захотіти й ми можемо зрозуміти людину з абсолютно протилежним світосприйняттям. В проекті “книгами”  виступають люди, а “читання” відбувається у вигляді спілкування.

Як Юлія відчула, що це її: “Я розумію важливість моїх візитів, адже право на відвідування таких установ має вичерпний перелік осіб. Багато хто думає, що якщо особа потрапила до колонії, то  вона вже не людина. Деякі також вважають, що ув’язнені самі своїми діями заслуговують на жорстоке поводження. Але я обстоюю думку про те, що з людиною мають поводитися так, наче вона на свободі” – щиро розповідає монітор Національного превентивного механізму.

Проект доводить, що кожна людина це непересічна особистість а індивідуальність, за якою стоїть унікальна життєва історія.