Вчора, 18 квітня, відбулось засідання Комітету з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України. Третім пунктом роботи було опарауювання Проекта Закону про внесення змін до Закону України “Про Національну поліцію” (щодо приведення у відповідність до міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини), реєстр. № 7023 (Кабінет Міністрів України).
Насправді це дуже важливі правки адже вони мають на меті не лише приведення до стандартів, а й запобігання катуванням з боку Національної поліції.
За даними дослідження Експертного центру з прав людини “Неналежне поводження в діяльності Національної поліції України: прояви, поширеність, причини” кількість осіб, що звернулися за медичною допомогою у зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень з боку працівників поліції 2017 році, становила 2386 осіб. При цьому простежується стійка тенденція до збільшення кількості таких звернень протягом останніх років (1217 звернень за 2015 рік, 1666 –за 2016).
Більш того, аналіз цих даних дає підстави стверджувати, що тілесні ушкодження були заподіяні правоохоронцями у спосіб, який становить небезпеку для життя та здоров’я громадян – найбільший відсоток травмуючих впливів припадає на область голови (30,12 % відусіх видів травм) та на ушкодження, що були спричинені у декілька областей тіла (травми голови та корпусу тіла, травми голови та кінцівок, травми голови, корпусу тіла та кінцівок, травми тулуба та кінцівок), так названі «поєднані ушкодження» – 24,58 %.
В свою чергу, під час обговорення народними депутатами України – членами Комітету зосереджено увагу на тому, що норми законопроекту спрямовані на підвищення стандартів у сфері захисту прав людини.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не підтримало ініціативу Комітету. На їх думку “Сумнівною є доцільність повідомлення у щорічному звіті про діяльність поліції узагальнених статистичних та аналітичних даних щодо притягнення поліцейських до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності (див. зміни до частини другої статті 86 Закону).
На наш погляд, навряд чи громадськості будуть цікавими статистичні данні щодо притягнення поліцейських, наприклад, до дисциплінарної відповідальності внаслідок запізнення на службу або до цивільно-правової відповідальності у разі несплати аліментів, або навіть до кримінальної відповідальності внаслідок заподіяння шкоди під час ДТП”. Повний текст аналітики Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України Ви знайдете тут .
Із висновками Комітету можна ознайомитись за посиланням.
Якщо проаналізувати законопроект, треба звернути увагу на актуальність – це урегулювання правових основ діяльності Національної поліції України у частині застосування сили. Через це, громадська організація “Україна без тортур” звертається до кожного Народного депутата підтримати зміни до Закону за основу і в цілому. Адже завдякі своєчасним і якісним висновкам, Парламент може попередити жостоке поведження до затриманих громадян, а Національна поліція перестане бути головним “катом” українців.
