Поділитися

Антисанітарія, запах, холод.Відсутність питної води. Недостатнє харчування.

Понаднормова неоплачувана робота. Питання із доступом до медичних послуг.

Усе це – далеко не всі проблеми, які фіксують в українських в’язницях.

Щоб це змінити, у травні 2016 року оголосили реформу пенітенціарної системи – в діяльності установ виконання покарань розпочалися зміни.

Та до сьогодні поряд із покращенням окремих аспектів перебування засуджених в установах виконання покарань, спостерігається і тенденція до порушення реалізації окремих прав засуджених.

Мова йде про право засуджених на отримання медичної допомоги, доступу до належного лікування та умови утримання.

Зважаючи на це, наразі важливо забезпечити стабільний та ефективний механізм моніторингу дотримання різних прав людей, які перебувають в установах виконання покарань.

Тому з січня 2019 року Департамент реалізації національного превентивного механізму та монітори громадської організації «Україна без тортур» у співпраці з FREE ZONE здійснили 9 візитів у:

  1.      Замкову ВК №58
  2.      Ізяславську ВК №31
  3.      Чернігівську ВК №44
  4.      Могилів-Подільську ВК №114
  5.      Райківську ВК №23
  6.      Сумську ВК №116
  7.      Шепетівську ВК №98
  8.      Копичинську ВК №112
  9.      Старобабанівську ВК

Це – регулярні та позапланові, без попередження, відвідування установ виконання покарань з метою перевірки дотримання план засуджених та ув’язнених.

Після візитів офіс уповноваженого ВР з прав людини надсилає до Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти і науки, Міністерства внутрішніх справ, місцевих органів влади листи з рекомендаціями щодо покращення ситуації з дотриманням прав людини в місцях позбавлення волі.

ВІДСУТНІСТЬ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ

За словами керівника громадської організації «Україна без тортур» Олександра Гатіятулліна, найбільша проблема, характерна для кожної з цих 9 установ – недостатня кількість медичних працівників на місцях.

У листопаді 2018 року при Державній кримінально-виконавчій службі запрацював Центр охорони здоров’я, що мав сприяти забезпеченню надання безперервної медичної допомоги засудженим та людям під вартою на належному рівні.

Незважаючи на це, у  минулому році неодноразово фіксували факти переривання антиретровірусної терапії для ВІЛ-позитивних засуджених на тривалі строки (10 діб і більше), несвоєчасне надання медичної допомоги.

«У деяких установах немає навіть начальників медчастин. Тому навіть організувати медичний процес в установі неможливо. А у деяких працюють тільки фельдшери, лікарів немає. А фельдшери – це середній медичний персонал, який не може ставити діагнози», – зауважив Олександр Гатіятуллін.

За його словами, ще одна суттєва проблема – відсутність у певних медичних частинах ліцензії на здійснення медичної діяльності.

«Це – порушення закону. По суті, такі медичні частини займаються незаконною медичною діяльністю, тому їх потрібно закривати», – зазначив Олександр.

Що ж стосується доступу до медикаментів, у порівнянні з минулим роком, у 2019 це питання відрегулювали.

Але нагальною залишається проблема з обліком лікарських препаратів. У деяких установах немає провізорів, які можуть організувати облік препаратів належним чином: уся документація – це зошит, у якому фельдшери записують, які препарати вони взяли в аптеці.

Та не завжди правильне ведення документації підтверджує, що в установі все під контролем.

«Наприклад, у Замковій і Сумській ВК журнали медичних частин ідеальні. Згідно з записами у них, в колоніях і дезінфекція проводиться, і препарати видаються, і засуджені в журналі видачі АРТ розписуються, і журнал обліку тілесних ушкоджень ведеться, і навіть в бані щодня фельдшер приходить і перевіряє кожного засудженого на предмет тілесних ушкоджень. Та скоріш за все, це свідчить лише про те, що фельдшер замість того, щоб займатися своєю роботою, взяв ці журнали і розписав у них все, що потрібно», – припускає Олександр.

УМОВИ УТРИМАННЯ

Також доволі гострим залишається питання жорстокого поводження з засудженими в установах виконання покарань, примусового залучення до безоплатної праці, створення належних матеріально-побутових умов та підтримання здорових контактів з зовнішнім світом та адміністрацією.

Тому монітори перевіряють і умови утримання ув’язнених, санітарний стан харчоблоків, наявність проб їжі тощо.

Зокрема, у 2019 році монітори зафіксовували непоодинокі випадки, коли в камерах установ виконання покарань була відсутня вентиляція, температура не перевищувала 10-12 °C, через що засуджені весь час були у верхньому одязі.

В окремих камерах санвузли не відгороджені, перебувають в антисанітарному стані, клозетні чаші та рукомийники потребують заміни, відсутні бачки з питною водою.

«Під час моніторингових візитів досить часто виявляють проблему із відсутністю елементарних умов для забезпечення базових житлових потреб засуджених з інвалідністю.

Під час візиту у січні цього року до Замкової ВК № 58 моніторів вразила ситуація із засудженим з інвалідністю І групи. У нього висока ампутація обох нижніх кінцівок. Пересувався він камерою на саморобній каталці.

Задоволення його елементарних гігієнічних потреб повністю залежало від допомоги сторонніх людей.

Відсутність нормальної вентиляції, природнього освітлення, температурний режим у камерах, що було виявлено під час візиту до Старобабанівської ВК, також не можна назвати гідними умовами тримання засуджених та такими, що не впливають на стан їхнього здоров’я», – зазначила директор Департаменту реалізації національного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олена Андрієць.

Так, одна з найгостріших проблем, наприклад, Райківської виправної колонії у Житомирській області, – якість питної води. Засуджені її фільтрують, однак вода має неприємний запах та жовтий колір. Труби, якими подається вода зі свердловини встановили ще у 1962 році, тому вони потребують заміни.

Під час відвідування їдальні Могилів-Подільської ВК у Вінницькій області монітори виявили недодачу продуктів харчування – 10 кг риби. Під час аналізу меню-розкладки на тиждень з’ясувалося, що приготування риби тушкованої планується 7 разів на тиждень, але засуджені отримують її лише 1-2 рази на тиждень.

Моніторингові візити здійснюють у межах меморандуму про співпрацю ГО “Україна без тортур”з FREE ZONE та реалізації проекту “Світ без тюрем: мобілізація спільноти, усунення правових бар’єріву, захист прав людини в пенітенціарній сфері” за фінансової підтримки БО “100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ”

Джерело freezone.org.ua