«Судово-юридична газета», посилаючись на рішення районних судів Києва, зазначає, що столичні суди все частіше обирають особам, підозрюваним у скоєнні правопорушень, запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.
У судах неофіційно пояснюють, що така практика викликана незадовільним станом справ у Лук’янівському СІЗО. Після моніторингового візиту в рамках НПМ встановлено, що в Київському слідчому ізоляторі не забезпечено виконання та контроль затверджених Міністерством юстиції України та ЦОЗ ДКВС Плану протиепідемічних заходів щодо запобігання занесенню і поширенню в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України гострої респіраторної хвороби, спричиненої новим коронавірусом. Крім того, столичний ізолятор і так переповнений, що створює додаткову небезпеку в разі потрапляння туди COVID-19.
Пропонуємо вам для ознайомлення декілька кейсів, в рамках яких судді обрали заходи альтернативні триманню під вартою.
Кейс №1 (Деснянський районний суд Києва)
В ніч на 2 квітня безробітний уродженець Харкова біля під’їзду одного з будинків в Києві розкрив припаркований автомобіль з метою скоїти крадіжку автомобільного начиння. Втім, відразу після цього він був затриманий поліцією. Слідчий і прокурор просили заарештувати правопорушника за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК (крадіжка). Однак слідча суддя Деснянського райсуду все ж обрала підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
Кейс №2 (Дніпровський районний суд Києва)
В ніч на 6 квітня житель Дніпровського району розкрив вітрину ломбарду і вкрав з нього ролики вартістю в 350 грн. Втім, досить швидко він був затриманий співробітниками поліції. Слідство кваліфікувало його дії за ч. 3. ст. 185 КК і звернулося до суду з клопотанням про арешт. Втім, суд відмовив в обранні такого запобіжного заходу, замість арешту обравши підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Кейс №3 (Святошинський районний суд Києва)
11 квітня слідча суддя Святошинського райсуду відмовила в задоволенні клопотання про арешт безробітного киянина, підозрюваного в скоєнні правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК (незаконне виробництво, виготовлення, зберігання або збут наркотичних засобів вчинені повторно або за попередньою змовою групи осіб). Рішенням суду йому було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Кейс №4 (Голосіївський районний суд Києва)
3 квітня Голосіївський райсуд Києва відмовився взяти під варту начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Бориспільської виправної колонії № 119, якого Державне бюро розслідувань запідозрило в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3. ст. 368 КК (одержання неправомірної вигоди у великому розмірі). Йому було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Кейс №5 (Оболонський районний суд Києва)
3 квітня Оболонський райсуд відмовив в арешті громадянина, який 1 квітня вкрав з магазину «Фоззі» товар на суму 1 500 грн. Слідство просило заарештувати підозрюваного з можливістю внесення застави, однак суддя Оболонського райсуду обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Кейс №6 (Шевченківський районний суд Києва)
4 квітня слідча суддя Шевченківського райсуду відмовила в арешті особи, підозрюваної у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК (незаконне виробництво, виготовлення, зберігання або збут наркотичних засобів вчинені повторно або за попередньою змовою групи осіб). Замість цього, йому було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Звісно, вибір суддями заходу альтеративному триманню під вартою не є масовим явищем. Однак, ми сподіваємось, що тенденція буде позитивною. ГО «Україна без тортур» підтримує рішення з вибору запобіжного заходу, який не пов’язаний з триманням під вартою, для осіб, що підозрюються у скоєні злочину. В умовах поширення COVID-19 суддям необхідно якомога частіше обирати заходи альтернативні триманню під вартою.
Джерела:
“Судебно-юридическая газета”
“Сайт Омбудсмана України”