ГО «УКРАЇНА БЕЗ ТОРТУР» ЗАКЛИКАЄ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, ГОЛОВУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ТА НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ РОЗГЛЯНУТИ І ПРИЙНЯТИ ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО АМНІСТІЮ В’ЯЗНІВ
Епідемія коронавірусу в Україні невпинно поширюється. Кількість нових випадків захворювання щодня збільшується. Все частіше влада говорить про посилення карантинних заходів, з огляду на невтішну тенденцію поширення COVID-19 в Україні.
Ми вже неодноразово писали про те, що місця несвободи є чи не найбільш сприятливими місцями для поширення інфекцій. Вочевидь, зараз настав час виконати рекомендації міжнародних організацій і звільнити частину неповнолітніх засуджених, вагітних жінок, жінок з дітьми до 5 років, людей пенсійного віку, людей з інвалідністю, а також тих, хто відбуває покарання за нетяжкі злочини, злочини середньої тяжкості, ненасильницькі злочини і вже відбули певну частину покарання за призначеним судом вироком.
Амністія завжди була і є актом прощення та милосердя. Однак, в умовах пандемії, амністія є не лише актом милосердя, а важливим запобіжним заходом проти поширення COVID-19.Станом на 11 червня в установах ДКВС, на території яких діють структурні підрозділи ЦОЗ ДКВС України, проведено 565 ПЛР-тестування. З них лабораторно підтверджені випадки захворювання на COVID-19 у 30 людей (серед яких лише 2 засуджених).
Не дайте маленькій кількості хворих на COVID-19 з числа засуджених ввести вас в оману. Уже 4 червня, за повідомленням ЦОЗ ДКВСУ, стало відомо, що в лікарняному закладі МОЗ України помер один із засуджених, який відбував покарання в Кропивницькій виправній колонії №6.
Попри те, що Центр охорони здоров’я ДКВС України стверджує, що найбільш ймовірно інфікування SARS-CoV-2 даного засудженого відбулося за межами установи ДКВС України, враховуючи відсутність випадків захворювання на COVID-19 серед засуджених та працівників даної установи. Перша смерть засудженого від COVID-19 зайвий раз підважує сполох правозахисників двомісячної давнини щодо необхідності амністії. Історія Закону «Про амністію» 2016 року, яка затягнулась більше ніж на рік, показала всі недоліки сучасного парламентаризму. Зокрема, більше 7 місяців законопроект чекав підпису Президента в порушення Конституції. Така законотворча робота не має стати традицією!
ГО «Україна без тортур» вважає, що недостатня кількість проведення ПЛР-тестування, перша смерть засудженого від COVID-19 в купі з неналежними умовами відбування покарання є підґрунтям для амністії в’язнів.
Тому, ми приєднуємось до заклику правозахисних організацій щодо необхідності винесення на розгляд Верховної ради України і ухвалення законопроєкту №3397 як невідкладного.
