Поділитися

26 січня о 13:00 відбулася прес-конференція, організована ГО «Україна без тортур», на тему “Трагедія у Харкові: як вирішити проблему незаконного утримання людей у приватних закладах” за участі Костянтина Автухова (виконавчий директор ГО “Україна без тортур”), Артема Осипяна (експерт проекту MH4U), Олега Димарецкого (директор всеукраїнського об’єднання людей з наркозалежністю “ВОЛНА”), Вячеслава Свірця (директор ГО “Експертний центр з прав людини”) та Сергія Красноперова (екс-представник Уповноваженого в східних областях).

Завдяки залученню експертів різних напрямків роботи з місцями несвободи, вдалося розглянути трагедію системно. За пожежею ховається ціла низка проблемних аспектів.

1. Більшості приватних закладів немає в жодному державному реєстрі, що унеможливлює здійснення контролю за їх діяльністю. За документами – це ФОПи, що лише надають послуги харчування і проживання. Такі заклади не вважаються місцями несвободи де-юре, хоча де-факто ними є. Державна система не бачить цих центрів, не контролює, а тому не може попередити такі катастрофи.

2. Заклади намагаються надати послуги, які неспроможні надавати, адже у штаті співробітників подібних закладів часто взагалі  відсутні лікарі та інші спеціалісти, а укладення договорів з сімейним лікарем залишається поза увагою власників приватних місць несвободи. Деякі співробітники – це особи, які не мають профільної освіти або освіти загалом.

3. Відсутній облік і системна робота з підопічними, а саме: заяви від особи про згоду на перебування у приватному закладі, або ж заяви її законних представників; договори з детальним переліком послуг, що надаються; прописаний план реабілітації.

4. Приміщення, зазвичай, не обладнані відповідно до державних стандартів, відсутні пандуси та місця для прогулянок, наявні порушення пожежної безпеки, зокрема, грати на вікнах..

5. Низкою досліджень, зокрема, проведеними ГО “Експертний центр з прав людини”, було встановлено, що третина осіб знаходиться у приватних геріатричних закладах, реабілітаційних центрах проти своєї волі. Непоодинокими є випадки перебування там  осіб у зв’язку з корисливою метою їх родичів – через позбавлення майна, батьківських прав. Співробітники закладів незаконно позбавляють особу паспорту та сприяють примусовому утриманню. Слід також зазначити, що, зокрема, наркозалежних осіб примусове лікування може призвести до ризику зриву (смертельного передозування після виходу з примусового лікування). 

6. У роботі подібних закладів широко використовуються практики примусової праці, позбавлення їжі, води, що безперечно є порушенням прав людини.

7. Під час спроб проведення моніторингу можна помітити такі прогалини у роботі правоохоронних органів України, як відсутність належного реагування на недопуск моніторів НПМ, а також корумпованість.

8. Як показала практика, стандартизації недостатньо для вирішення проблеми. Слід ініціювати ліцензування приватних закладів. Такі державні структури як ДСНС, санепідемстанція, а також монітори НПМ мають мати доступ для здійснення перевірок та моніторингових візитів.

ГО «Україна без тортур» вже давно працює над темою моніторингу приватних закладів. У лютому 2020 року наша Організація спільно з Всеукраїнським об’єднанням людей з наркозалежністю за підтримки «100% життя» – Мережа ЛЖВ розпочала з проведення дослідження, яке оцінило дотримання права на медичну допомогу та здоров’я серед цільової аудиторії у приватних закладах, незалежно від форми власності, які надають послуги з реабілітації. За результатами дослідження була ініційована низка змін. Ми готові й надалі продовжувати роботу, а також наголошуємо безпосередньо на потребі співпраці з державними органами у цій сфері.

Закликаємо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини й надалі залишати пріоритетним напрямком моніторингу приватних місць несвободи.

Ми будемо звертатися до профільних Міністерств та комітетів ВРУ з проханням створити робочу групу з питання врегулювання діяльності приватних закладів з метою швидкого розв’язання зазначених проблем.

Також ми вимагаємо від Міністерства соціальної політики зобов’язати приватні заклади подавати інформацію про свою діяльність до державних реєстрів. Приватні установи повинні мати ліцензію і в своїй роботі дотримуватися державних стандартів догляду за особами.

Також слід звернути увагу, що важливу роль відіграють органи місцевого самоврядування. Вони повинні забезпечувати конституційні права і свободи громадян в таких центрах на відповідних територіях. Згідно ЗУ «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування можуть ініціювати перевірки, організовувати їх проведення на підприємствах, в установах і організаціях, які не перебувають у комунальній власності, а також ФО, які використовують працю найманих працівників. Ми закликаємо їх використовувати ці повноваження для перевірок приватних закладів.

Ми переконані, що ситуація значно покращиться, якщо буде досягнуто партнерства держави і приватного бізнесу. Треба створити такі умови для бізнесу, щоб власникам приватних закладів було зручно та комфортно співпрацювати з державою, а не відходити у тінь.Запис прес-конференції за посиланням: https://youtu.be/qZPZo8Jz1ns