29 серпня 2022 року у межах своєї діяльності представники ГО «Україна без тортур» здійснили моніторинговий візит до КЗ «Атинський психоневрологічний інтернат».
Атинський психоневрологічний інтернат є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті (далі – підопічні). Особливістю закладу є те, що підопічні проживають у двох різних населених пунктах (станом на дату візиту с. Таратутине Краснопільської громади Сумської області та с. Ганнівка Вирівська Білопільського району Сумської області). Моніторинговий візит відбувся до с. Ганнівка Вирівська, куди було евакуйовано 59 підопічних Атинського психоневрологічного інтернату (що розташовувався у с. Атинське та зазнав руйнувань внаслідок обстрілів з території РФ).
Рішенням сесії Білопільської міської ради для підопічних Атинського ПНІ виділено приміщення гімназії у с. Ганнівка Вирівська у постійне користування в межах громади та кошти в сумі близько 1 млн. грн., надано субвенцію з Державного бюджету на ремонт та закупівлю необхідного обладнання.
Наразі тривають роботи по адаптації та облаштуванню приміщення під потреби підопічних та їх переселення з Білопільського дитячого будинку – інтернату (куди підопічних було евакуйовано вперше), а також підопічних, що перебувають на території Краснопільської селищної територіальної громади (у с. Таратутине). Керівник установи проінформував про замовлення двох банних модулів, монтаж котельні, що працює на твердому паливі, доставлення дров, закуплених на опалювальний сезон, поточний ремонт тощо.
Монітори відвідали заклад за тиждень після переміщення до нього частини підопічних (59 осіб, що перебували у Атинському ПНІ с. Атинське), часткового переміщення меблів та продуктів харчування, проведення поточного ремонту. Зі слів працівника закладу персонал працює позмінно: доба через три. На одну зміну припадає «чергування» однієї медичної сестри чи старшої медичної сестри, або культпрацівника, або соціального працівника та трьох медичних сестер. Директор закладу зараз змушений переміщатися між декількома закладами ( с. Атинське – у якому залишились запаси продовольства, частково – інвентар, транспорт, сільськогосподарські приладдя тощо, с. Таратутине, де проживають інші підопічні закладу, м. Білопілля – де тимчасово облаштовано бухгалтерський відділ закладу). Також директор вирішує проблеми з якими стикнувся заклад у зв’язку переїздом на нове місце перебування (відсутність визначених місць та встановленого обладнання для функціональних кабінетів: терапевта, фізіотерапії, стоматологічний, процедурний тощо), відсутністю душової кімнати чи окремого душового комплексу у закладі та інші, у зв’язку з чим рідко буває на території закладу.
Моніторів допустили до закладу швидко, перепон не чинили, однак документацію надали не всю – працівник установи який супроводжував моніторів, повідомив, що він вперше приїхав на зміну до нового місця перебування, та є медичною сестрою, тому не володіє інформацією про те де зараз знаходяться ті чи інші журнали (більшість документації знаходилось у паперових ящиках та зберігались у різних кабінетах (колишніх класних кімнатах). При цьому співробітник закладу вживав дій щодо допомозі моніторам – телефонував колегам, запитував, де знаходяться запитувані моніторами документи.
Максимальна наповнюваність усього закладу (с. Атинське, с. Таратутине) – 150 осіб, на день моніторингового візиту заклад був заповнений на 99,9 відсотків. Як зазначалось вище, особливістю закладу є те, що у процесі реорганізації Таратутинського ПНІ Краснопільського району Сумської області його було приєднано до Атинського ПНІ. Таким чином мешканці цього закладу фактично перебувають у двох різних населених пунктах. Станом на дату моніторингу у приміщеннях НВК Ганнівки-Вирівської перебувало 59 підопічних, а у с. Таратутине -90 чоловік. Оскільки с. Таратутине також знаходиться у прикордонні, підопічних, що проживають там заплановано перевести до НВК Ганнівки Вирівської .
У закладі, з поміж 149 підопічних – 11 дієздатних, над 128-ми з них здійснює опіку заклад, у інших опікунами є родичі. Минулого року на судовий розгляд щодо поновлення дієздатності, адміністрацією закладу матеріали не направлялися (зі слів працівника).
З часу проведення бойових дій установа не приймала нових підопічних з інших закладів схожого типу. Померлих підопічних що мешкали у с. Атинське з 01.01.2022 не було.
Твердженнь підопічних про неналежне поводження з ними персоналу, застосування покарань, що принижують гідність, випадки катування не відмічалось, твердженнь підопічних щодо неналежного поводження з ними інших підопічних не надходило. Під час моніторингового візиту між підопічними виник конфлікт, за втручання інших підопічних та медичного працівника конфлікт було погашено без застосування сили, засобів фізичного обмеження чи медикаментозного лікування. На запит моніторів: як відбувається фіксація підопічних? Представник установи (медична сестра) повідомив, що підопічні заспокоюються самі. Проте перевірити зазначену інформацію не вдалося у зв’язку з відсутністю протоколів фіксації. Психоемоційний стан підопічних в межах норми. Вони виглядають спокійними, привітні. Спокійно підходять до сторонніх, посміхаються. Відсутні виражені ажиотації, нав’язливі одноманітні рухи, за виключенням танцювальних. На момент візиту майже всі перебували на вулиці, крім двох, які прилягли у корпусі на ліжках прямо зверху простирадла. Підопічні могли вільно пересуватися, збиратися групами, розмовляти – ніхто не обмежував їх у пересуванні та спілкуванні із сторонніми. Селяни спокійно, не боючись проходять по території школи, а тепер ПНІ.
Сповіщення персоналу та підопічних про повітряну тривогу відбувається усно працівниками закладу. Кожна молодша медична сестра супроводжує свою групу підопічних в укриття. Оскільки заклад у с. Атинське зазнав руйнувань внаслідок обстрілів, та їх наслідки бачили підопічні, а двоє з них отримали уламкові поранення, підопічні охоче ідуть в укриття. Шлях до укриття не промарковано. Укриття недоступне для ММГ. Укриттям слугує приміщення кухні та їдальні, що розміщуються у підвальному поверсі будівлі закладу, у ньому наявний запас води та їжі. Проте укриття має лише один вихід назовні. Станом на дату моніторингу усі підопічні проживали тільки на першому поверсі, лежачі хворі переведені до с.Таратутине, одна особа у закладі користується кріслом колісним. З його слів інші підопічні допомагають йому спуститися до їдальні (укриття).
Усі підопічні перебувають в установі добровільно. Чи проводиться щорічний огляд лікарями із залученням лікаря-психіатра щодо продовження перебування в ПНІ чи необхідності поновлення дієздатності невідомо, у зв’язку з відсутністю підтверджувальних документів. У медичній карті такі відомості відсутні.
Скарги на використання персоналом особистих коштів підопічних не надходили. Облік надходжень та витрат ведеться шляхом окремо заведеної для кожного підопічного особистої справи.
Загальна характеристика приміщенькухні та їдальні – задовільний стан. Приміщення кухні та їдальні знаходяться у підвальному приміщенні закладу. Там же розміщуються комори та умивальники. Дієтичне меню відсутнє. Приміщення столової недостатньо освітлене. Співробітники кухні були одягнені у спеціальний одяг, але не використовували рукавички. Санітарні книжки перевірити не вдалось. На кухні були відсутні денні добові проби. У одному з морозильних ларів була наявна свіжоморожена риба без зазначення строків споживання. Підопічні отримують їжу тільки у визначений час. Холодильники для зберігання продуктів підопічних не виявлені. Пити підопічні можуть вільно протягом дня, у коридорі при вході встановлено кулер з водою.
Житлові умови підопічних остаточно не визначені. Станом на дату моніторингу підопічні перебували на новому місці близько 7-ми днів. Розміщуються підопічні у колишніх класних кімнатах по 11-12 осіб, переважно на першому поверсі. Норму площі на одну особу не забезпечено, однак заселено не всі кімнати. Зі слів працівника установи усі меблі було збережено, проте, можливо не всі встановлено. У кімнатах, де відбувався моніторинг було зафіксовано неналежну кількість шаф для зберігання особистих речей підопічних, на приліжкових тумбочках по-декуди були заламані завіси. Двері у кімнати не замикаються, покриття підлоги у кімнатах – лінолеум, у коридорах кахель, у інших приміщеннях – дерев’яне. Килимів не виявлено. Постільною білизною та м’яким устаткуванням заклад забезпечено. Постільна білизна наявна у всіх підопічних та змінюється один раз на тиждень. Можливість додатково купувати продукти харчування відсутня.
В установі наявна ліцензія на впровадження господарської діяльності з медичної практики – спеціалізація: мол. сестринська справа, мол. лікувальна справа. Лікарі в закладі відсутні. Медичний персонал – 1 старша медична сестра, 3 медичні сестри та 12 молодших сестер медичних. Надання амбулаторної психіатричної допомоги забезпечується лікарями центральної районної лікарні. Строки проведення гемолітичного контролю порушені – здійснюється один раз на рік. Медична допомога за наявності соматичних захворювань забезпечується сімейним лікарем та лікарями ЦРЛ. В медичній частині зберігається щонайменше п’ять аптечок з надання першої невідкладної допомоги – не розпаковані, їх надали благодійники у якості гуманітарної допомоги. У закладі проживав один підопічний з онкопатологією 4 стадії, однак больові відчуття у нього відсутні (рак легенів). Працівники медичної частини продемонструвати запаси лікарських препаратів. Зі слів працівників установи ці запаси є достатніми. Препарати що повинні зберігатися у сейфі наявні, проте сам сейф ще не доставлено до закладу. Усім підопічним проведено вакцинацію від короновірусної хвороби (дві дози). ПЛР тести відсутні.
Станом на дату моніторингу медичний кабінет не було облаштовано, медичні картки, ІПР, інша документація зберігалась у ящиках у інших приміщеннях, ліки першої необхідності були розміщені у скляній шафі, ліки, що зберігаються у сейфі не перевезені. Зі слів працівника закладу ліками підопічні забезпечені у повному обсязі. Кабінети терапевта, фізіотерапії, стоматологічний, процедурний тощо – не обладнані. У закладі вакантна посада лікаря психіатра огляди підопічних здійснює лікар районної лікарні. Станом на дату моніторингу, зі слів персоналу, з моменту переміщення осіб на нове місце проживання потреби у візитах лікаря психіатра не було.
Лазне-пральний комбінат відсутній. Пральні машини встановлені в коридорі першого поверху. У закладі станом на дату моніторингу відсутні стаціонарні душові кабіни у приміщеннях. Підопічні раз на тиждень миються у тимчасовій дерев’яній споруді, збудованій на вулиці. Душова кабіна розрахована на одну людину. Централізоване гаряче водопостачання відсутнє воду гріють дров’яною піччю, поблизу душової. Помитися підопічні можуть і у інший день у разі потреби, однак у зв’язку з тим, що підопічні проживали там тільки 7 днів, фактично такої ситуації не відбувалося. Графік прибирання душової відсутній. Гігієнічні процедуру допомагає здійснювати молодший медичний персонал. Вбиральні розміщені як на території закладу так і в корпусах, туалетний папір підопічні використовують свій, туалети для ММГ відсутні.
Підопічні одягнені охайно та по сезону. Питання зберігання речей підопічних станом на дату моніторингу не вирішене. Усі речі зберігаються у колишніх класних кімнатах у мішках.
Не зважаючи на наявність на вулиці спортивного майданчика, столів та стільців, крім прослуховування музики, розмов і прогулянок територією мало хто чим зайнятий. Дуже помітна нестача персоналу по догляду. Ніхто не організовує активності, не всі приладдя доїхали, що унеможливлює елементарне малювання. Станом на дату моніторингу підопічним не забезпечувались у повному обсязі реабілітаційні послуги: працівник з трудотерапії, культорганізатор та соціальний працівник працюють позмінно та по черзі: 1 доба через 3.
Ніхто не зайнятий працетерапією і підопічні відверто нудьгують. Деякі шкодують про неможливість зайнятися корисним, бо за це отримували сигарети, печиво та схвалення керівництва. Не зайнятість провокує конфлікти між підопічними.
Підсобне господарство станом на дату моніторингу наявне: утримується ВРХ, свині, кози, вівці. Садівництво не ведеться. Заклад обробляє близько 70 Га ріллі. Однак, усе підсобне господарство перевезене до м. Білопілля. У місці перебування підопічних підсобне господарство відсутнє. У зв’язку з тим, що станом на дату моніторингу у закладі був присутній лише медичний працівник про точну кількість голів, що є у господарстві він повідомити не зміг. Підопічні повідомляли, що до евакуації більшість з них залучали до випасання худоби.
Підопічним заборонено мати телефони, однак вони можуть дзвонити з пристроїв персоналу за потреби та за згодою працівників (культорганізатора, соцпрацівника). Підопічним заборонено дивитись новинні канали. В установі наявне покриття вай-фай, проте у зв’язку з відсутністю у підопічних пристроїв користуватися ним вони не можуть. Побачення вільні, однак в умовах пандемії були обмежені. Скринька для скарг відсутня. Крамниця в установі відсутня, та підопічним заборонено залишати територію закладу.
Станом на дату моніторингу працівник з трудотерапії, культорганізатор та соціальний працівник працюють позмінно та по черзі: 1 доба через 3. На зміні на 59 підопічних працює 3 молодші медичні сестри, інші фахівці з догляду та реабілітації відсутні. Персонал достатньо вмотивований. Однак, більшість персоналу мешканці с. Атинське та Рижівка Білопільської громади, що розташовані на кордоні з РФ, відстань до теперішнього місця перебування підопічних закладу – близько 50 км, частина шляху проходить вздовж кордону, де ведуться активні бойові дії, то ж персонал побоюється пересуватися територією, небезпечною для життя та повідомляли про невизначеність подальшої праці у закладі. Зараз іде набір молодшого медичного персоналу з-поміж мешканців с. Ганнівка Вирівська. Персонал мешкає у окремому від підопічних будинку, питання відпусток не визначене та пов’язане з переміщенням закладу та потребі у догляді за підопічними.
Зі свого багаторічного досвіду вважаємо за обов’язок поділитись з громадськістю та адміністрацією установи інформацією про порушення, які ми виявили під час перебування, оскільки це наш спільний обов’язок робити все для безпеки та задоволення потреб підопічних.
Крім того, матеріали за результатами візитів будуть використані в підготовці аналітичних матеріалів щодо дотримання прав осіб з інвалідністю під час війни.
Моніторингові візити здійснено в рамках проекту «Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні», що фінансується урядом Данії та у партнерстві з DIGNITY – Данський інститут проти катувань.
