Поділитися

29 грудня набрав чинності Закон № 2812-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за катування».

Відповідно до пояснювальної записки до закону він спрямований на приведення положень про катування та інших норм Кримінального кодексу у відповідність до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, а також на виконання вимог рішень ЄСПЛ (група справ «Каверзін проти України»),  яка об’єднує 87 справ).

Законом розширено поняття «катування» та внесено зміни, які раніше були озвучені в наукових публікаціях чи пропозиціях правозахисників. Відповідно до внесених змін під катуванням слід розуміти «будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити її чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати її чи іншу особу за дії, вчинені нею або іншою особою чи у вчиненні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування її або інших осіб». У попередній редакції способи вчинення цього кримінального правопорушення були визначені як «шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій»; у новій редакції способи не конкретизовані та отримали таке закріплення – «будь-яке умисне діяння, спрямоване на (…)».

Посилено кримінальну відповідальність за основний некваліфікований склад катування (ч. 1 ст. 127 КК), за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років (було від 2 до 5 років).

У частині 2 ст. 127 КК передбачено додаткову кваліфікуючу ознаку – застосування катування «з метою дискримінації». Покарання за таке діяння – позбавлення  волі на строк від 5 до 10 років.

Також статтю 127 КК доповнено частиною третьою, якою передбачено відповідальність за катування, вчинені представником держави, у тому числі іноземної. Такі дії каратимуться позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. 

Згідно з п. 1 примітки до ст. 127 КК «під представниками держави у цій статті і статті 146-1 цього Кодексу слід розуміти службових осіб, а також осіб, які виступають як офіційні, чи діють з їх підбурювання, чи з їх відома, чи з їх мовчазної згоди». З огляду на формулювання визначення, а також з урахуванням вжитого у його змісті повторюваного сполучника «чи» випливає, що під представниками держави в зазначених статтях слід розуміти: а) службових осіб, визначення яких міститься у частинах 3 і 4 ст. 18 КК; б) осіб, які виступають як офіційні; в) осіб, які діють з підбурювання службових осіб; г) осіб, які діють з відома службових осіб; д) осіб, які діють з мовчазної згоди службових осіб.

Крім того, внесено зміни до ч. 5 ст. 49 КК та ч. 6 ст. 80 КК, відповідно до яких давність не застосовується у разі вчинення катування представником держави, у тому числі іноземної. Тобто, до цих категорій осіб не застосовуватиметься звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності та звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, катування фактично стає злочином без строку давності, як і злочини проти основ національної безпеки України, а також злочини проти миру та безпеки людства тощо.

Встановлено заборону призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК) та можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК) за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної.

Можна зробити первинний висновок, що частина пропозицій та рекомендацій, на які неодноразово звертала увагу громадськість та які були озвучені науковцями та правозахисниками, все ж таки були враховані законодавцем. Чекаємо на превентивний ефект задекларованих положень, особливо в частині встановлення кримінальної відповідальності за катування, вчинені представником держави. 

Ілюстрація з книги «Діра» Сергія Захарова.

#Україна_без_тортур

ГО Україна без тортур