Сьогодні Iryna Siedova сказала, що отримала неперевірену інформацію стосовно одного з українських в’язнів, які перебувають в російській колонії. Українцю дали ложку з отвіром по центру. На жаль, це яскраве проявлення тюремної моральної субкультури, яка є реальністю для більшості місць позбавлення волі пострадянських країн.

В рамках тюремних “правил гри”, якщо людина візьме цю ложку – її припишуть до соціально відчудженої тюремної касти, до, так званих, “опущених” і “ображених”. Це моральне знущання, дискримінація і катування, яке часто здійснюється за ініціативи та/або мовчазної згоди тюремної адміністрації. Припис до соціально відчуджених серйозно впливає на фізичне і психічне здоров’я людини. Згвалтування, виконання брудної роботи, постійне приниження, психічне і фізичне насилля, відсутність матраса у спальному місці (або взагалі відсутність ліжка). Це все – не повний список реалій життя людей, яких тюремна культура вважає “неправильними”. Найбільше від цього страждають особи, які мають приналежність до ЛГБТІ спільноти або відбувають покарання за “особливою статтею”. Вочевидь, українські полонені часто потрапляють у немилість у російських тюрмах через характер статей, за яких їх засудили.

На жаль, таке явище є системним і в контексті місць несвободи України. Довгий час ця тема була осторонь уваги правозахисників. Наразі ігнорувати це – неможливо. Ми не володіємо інформацією щодо кількості подібних проявів дискримінації в українських установах, тому правильним кроком у цьому напрямку є запровадження системного моніторингу установ виконання покарань з акцентом на моніторинг насилля на основі сексуальної і гендерної ідентичності. Нагадаємо, що не важливо за яке правопорушення людина відбуває покарання, людська гідність їй дається від народження і до смерті. Відбування покарання повинно бути не стимулом до катувань, а стимулом до ресоціалізації.