За останні роки кількість випадків катувань в Україні зросла, а протидія тортурам погіршилася, визнають представники українських правозахисних організацій, які відстежують цю проблему та звітують про ситуацію українському суспільству й міжнародним організаціям.

Окрім тимчасово окупованих територій, де не забезпечуються права людини, найгіршою є ситуація з катуваннями в слідчих ізоляторах та в’язницях. Згідно з даними міжнародної неурядової організації «Amnesty International», в Україні систематично порушуються права людини у місцях позбавлення волі. Ця загрозлива ситуація вже має суттєві наслідки не тільки для потерпілих, а й для України як держави, створюючи необхідність у комплексних програмах реабілітації, попереджають правозахисники.

Реабілітація жертв катувань є критично важливим аспектом захисту прав людини в Україні, особливо в умовах, коли насильство та порушення цих прав стали частиною повсякденного життя.

Комітет ООН проти катувань висловив незадоволення тим, що люди, які потрапляють за ґрати в Україні, не мають належних правових гарантій, таких як доступ до незалежного адвоката або лікаря. Додатково комітет зазначає, що українські спецслужби та силові структури зазвичай вдаються до надмірного застосування сили.

З висновків ООН стає зрозуміло, що однією з основних проблем є недостатня правова база, яка б забезпечувала захист прав жертв катувань. Хоча в Україні дійсно існує ряд законів, що стосуються прав людини, їх реалізація часто залишається на недостатньому рівні. Як зазначає експерт з прав людини Олена Сотник, відсутність чіткої законодавчої бази для реабілітації жертв катувань заважає впровадженню ефективних механізмів захисту.

Жертви катувань стикаються з серйозними психологічними травмами, такими як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 30% потерпілих від тортур можуть розвиватися симптоми такого розладу. Однак в Україні не вистачає кваліфікованих фахівців, які могли б надати необхідну психологічну допомогу.

Соціальна стигматизація також є серйозною перепоною для жертв катувань. Як підкреслює психолог Наталія Коваль, жертви часто відчувають себе ізольованими через страх бути засудженими громадськістю. Це ускладнює їхню реінтеграцію в суспільство і заважає отриманню допомоги.

Економічна ситуація в Україні є ще одним викликом. Брак фінансування призводить до обмеженого доступу до медичних і психологічних послуг. За даними Міністерства охорони здоров’я України, лише 20% жертв катувань отримують необхідну асистенцію.

Міжнародний досвід у сфері реабілітації жертв катувань може бути корисним для України. Наприклад, в Німеччині успішно реалізується програма «Центри допомоги жертвам», яка забезпечує комплексну допомогу, включаючи медичну, психологічну та соціальну підтримки. Згідно з дослідженням Німецького інституту прав людини, ці програми мають позитивний вплив на сам процес реабілітації.

Підготовка медичного і психологічного персоналу є важливим елементом успішної реабілітації. Співпраця з міжнародними організаціями, такими як «Médecins Sans Frontières», може забезпечити доступ до найкращих практик у підготовці необхідних фахівців. «В Україні потрібно впровадити навчальні програми для медиків і соціальних працівників, щоб покращити якість надання допомоги», − наголошує експерт Олександр Левченко.

Створення мережі підтримки для жертв катувань може суттєво поліпшити ситуацію. В Україні можна залучати громадські організації та міжнародні фонди для формування інтегрованого підходу до реабілітації. Як зазначає директорка БФ «Кожен має значення» Ольга Тищенко, об’єднання зусиль різних організацій дозволить створити ефективні механізми підтримки жертв.

Залучення міжнародних донорів і фондів може стати ще одним важливим кроком у фінансуванні програм реабілітації. Співпраця з організаціями, такими як «Amnesty International» та «Human Rights Watch», може забезпечити фінансову та експертну підтримку.

Реабілітація жертв катувань в Україні є критично важливим питанням, яке стикається з серйозними викликами для захисту прав людини. Запозичення міжнародного досвіду може стати потужним інструментом для покращення становища. Вдосконалення правової бази, підготовка фахівців, створення мережі підтримки та залучення міжнародних ресурсів можуть забезпечити постраждалим гідні умови для відновлення. Увага до  потерпілих від катувань до їхнього болю та потреб сприяє відновленню справедливості, допомагає підтримувати суспільну свідомість і підкреслює неприпустимість таких злочинів у майбутньому нашої держави.

Використані джерела:

1. Amnesty International. (2021). "Ukraine 2020/2021". 
2. Сотник, О. (2020). "Правова база реабілітації жертв катувань в Україні".
3. Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO). (2019). "Mental health and psychosocial support in humanitarian settings".
4. Коваль, Н. (2021). "Психологічні аспекти реабілітації жертв катувань".
5. Міністерство охорони здоров’я України. (2022). "Звіт про стан медичних послуг для жертв катувань".
6. Deutsches Institut für Menschenrechte. (2020). "Human Rights and Rehabilitation of Torture Victims".
7. Médecins Sans Frontières (MSF). (2021). "The Role of Medical Humanitarianism in Rehabilitation".
8. Тищенко, О. (2021). "Мережа підтримки для жертв катувань в Україні".
9. https://www.radiosvoboda.org/a/30693959.html 

Фото “Чорний спрут тортур може дістати кожного” ZMINA. Центр прав людини

Інсталяція (п’ятиметрова надувна скульптура) у вигляді щупальців чорного спрута як символа тортур, які можуть “дістати” кожного українця. Встановлена на Михайлівській площі в Києві 26 червня 2018 року.