У пам’ять про Олександра Гатіятулліна — нашого колегу, друга, співзасновника ГО «Україна без тортур», правозахисника, журналіста, монітора Національного превентивного механізму, колишнього представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та військовослужбовця Збройних Сил України — ми запровадили щорічну відзнаку для тих, хто продовжує та примножує його справу.

Олександр Гатіятуллін народився 29 жовтня 1974 року в Маріуполі. Його життєвий шлях — це приклад глибокого перетворення, віри в людську гідність і нестримного прагнення змін.

Двічі відбував покарання, пережив тортури й жорстокість пенітенціарної системи. Та після цього змінив своє життя. Замість того, щоб зневажати життя — став його захисником.

Саме через цей особистий досвід він глибоко розумів, як працює система “зсередини” — і це давало йому унікальну мотивацію і авторитет у боротьбі за права ув’язнених.

Олександр Гатіятуллін був одним із тих, хто стояв біля витоків становлення Національного превентивного механізму в Україні. Починаючи з 2013 року, — один із перших моніторів Національного превентивного механізму (НПМ) в Україні. А у 2016-му — як співзасновник і перший голова правління ГО «Україна без тортур», Олександр об’єднав навколо себе команду однодумців, які вірили, що моніторинг — це не про перевірки, а про гідність. Він навчав молодих правозахисників, організовував візити, готував аналітичні звіти, які впливали на державну політику у сфері дотримання прав людини.

Для нього принципово було, щоб НПМ залишався стійким і дієвим незалежно від політичної конʼюнктури та змін влади. Олександр вірив: якщо держава зробить превенцію катувань справжнім пріоритетом, а не декларацією, — тоді й саме явище катувань поступово зникне. Саме на це він спрямовував свої зусилля в мирному житті.

Він не просто відвідував установи — він активно долучався до реформування пенітенціарної системи, до розробки стандартів моніторингу, до адвокації змін. Його діяльність дала конкретні інструменти — щоб механізм моніторингу був не декларативним, а діючим.

Коли у березні 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Олександр не вагався ані дня. Він добровільно став до лав Збройних сил України — так само принципово й чесно, як усе, що робив у своєму житті. На фронті він пройшов шлях від простого солдата до старшого сержанта, командира підрозділу та бойового медика. 

16 вересня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Олександр загинув. Але він залишився вірним собі й своїм ідеалам до останнього подиху — так само, як був вірним кожній людині, чию гідність він захищав у мирному житті.

Його внесок у розбудову правового суспільства та становлення ефективного національного превентивного механізму є частиною нашої спільної історії, яка продовжує надихати та зобов’язує нас тримати високу планку, яку він задав.

На його честь 17 листопада рішенням правління ГО «Україна без тортур» засновано Почесну відзнаку — символ відданості гуманізму, мужності та незламності у захисті людської гідності. Саме ці цінності були визначальними в житті Олександра та залишилися частиною його спадщини.

З 20 по 27 листопада тривав прийом номінацій. 28 листопада конкурсна комісія провела засідання та розглянула 7 номінованих кандидатур. Усі номінанти були гідними відзнаки, і вибір був надзвичайно складним. Більшість із них — друзі та колеги Олександра, тому участь у конкурсі мала для них особливе значення.

За результатами роботи Конкурсної комісії переможницею щорічної Відзнаки імені Олександра Гатіятулліна стала Олена Темченко.

Пані Олена має багаторічний досвід моніторингової діяльності та значний внесок у розвиток Національного превентивного механізму. Її професійність, принциповість і відданість значно підвищили ефективність моніторингових візитів і сприяли покращенню умов у місцях несвободи.

За останній рік вона: брала активну участь у кластерних візитах НПМ; долучилася до розробки алгоритму поновлення цивільної дієздатності для недієздатних підопічних інтернатів; сприяла організації та проведенню воркшопів і тренінгів правозахисного спрямування; брала участь у зустрічах із представниками Європейського комітету проти тортур щодо забезпечення прав мешканців психоневрологічних інтернатів.

Попри ризики воєнного часу, пані Олена здійснювала візити до прифронтових регіонів. Її рекомендації та звіти відзначаються точністю, практичністю та зрозумілістю для керівництва установ.

За високий професіоналізм та активну громадську позицію конкурсна комісія визнала Олену Темченко гідною цієї відзнаки.

Сьогодні, 1 грудня, на засіданні Консультативної ради з питань реалізації НПМ пані Олена була нагороджена Відзнакою імені Олександра Гатіятулліна - Почесною статуеткою.

Переконані, що відзнака буде не лише вшановувати пам’ять Олександра, а й надихати нове покоління моніторів продовжувати його справу: захищати життя, гідність і свободу людей у місцях несвободи.

Його життя було доказом того, що зміни починаються з однієї людини, яка не боїться діяти.

“Допомагаючи іншим — допомагаєш собі.” — Олександр Гатіятуллін.